*** - Мазур Оксана

Всього коментарів: 16
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Asedo1949 • 11:40, 28.08.2012 [Лінк на твір] Пані, Оксано! Ви чарівниця! Своїми образами Ви зачаровуєте читача, та так, що відірватись неможливо... 0Спам 2 Oksana • 11:45, 28.08.2012 [Лінк на твір] компенсовую життєві будні)) вигадую отаке-о) 0Спам 3 Мурашка • 17:20, 28.08.2012 [Лінк на твір] Це була б не Оксана Мазур,якби було написано по-іншому! Як завжди чарівно,снує магічна енергія вашої душі між рядками,заворожуючи читача. 0Спам 5 Oksana • 18:04, 28.08.2012 [Лінк на твір] Ви мене перехвалюєте, але направду приємно, коли комусь подобається те, що пишеш...) 0Спам 7 Мурашка • 19:20, 28.08.2012 [Лінк на твір] Чому ж перехвалюю,Оксаночко? Саме такою я вас і бачу,можливо хтось не погодиться , на те його право,а я думаю,що ще матиму нагоду сказати багато добрих слів про вашу поезію,успіхів вам!!! 0Спам 9 Oksana • 20:01, 28.08.2012 [Лінк на твір] старатимусь) 0Спам 4 Davudenko • 17:42, 28.08.2012 [Лінк на твір] 0Спам 6 Oksana • 18:04, 28.08.2012 [Лінк на твір] ))) 0Спам 8 Pylyp • 19:53, 28.08.2012 [Лінк на твір] "Слова упали тінню На сонця крик, на золотаве сіно," Ну-й-ну! Браво! 0Спам 10 Oksana • 20:02, 28.08.2012 [Лінк на твір] чого лише в другій ночі не придумається) дякую! 0Спам 11 oduvan4ik • 20:25, 28.08.2012 [Лінк на твір] Пантрують оси безборонну спину...- Поміж проклять зривається звірино Голодних мавок темне голосіння...- Дійсно чарівниця-мольфарка,що підкорює стихію слова поетичного! Не перестаю дивуватися твоїй фантазії! 0Спам 12 Oksana • 20:45, 28.08.2012 [Лінк на твір] а я ще досі плачу над твоєю збіркою... 0Спам 13 Did • 07:12, 29.08.2012 [Лінк на твір] Часом, і мовчання буває таким багатомовним та зрозумілим іншому, що слова стають зовсім непотрібними... 0Спам 14 Oksana • 09:00, 29.08.2012 [Лінк на твір] так... 0Спам 15 Валькірія • 20:35, 29.08.2012 [Лінк на твір] У морок знов день білий вгруз, Слова любові впали тінню На сонця диск, на вигин вуст, І затулили зір прозрінню, В якім, ще вчора зрячі ми, Розбили всі орієнтири, Аж так, що в серці біль щемить, Мов хтось з грудей то серце вирвав... І неба тло, і сяйво зір Ураз, здається, потемніло, Коли душа пішла за тілом Усім табу наперекір. Мовчи, мовчи, бо з віч вогонь Є більш промовистим, ніж слово. Торкаюсь пальцями до скронь Твоїх безмовно... Не вір, не вір, не вір словам! Бо серце манить у тенета. Згоріла прим'ята трава... Любове, де ти??? 0Спам 16 Oksana • 19:03, 16.09.2012 [Лінк на твір]

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі