|
Цієї осені не
буде карнавалу: ти втомилася одягати маски.
Зрештою, позолота,
як і фальш, скінченна.
Буде теплий
вовняний шалик,
що цілком
перекреслить витончений силует
експресивної і
екзальтованої кавоманки
(і дрібку
цинамону, проше пана… так складно чомусь знайти власне цинамон,
а не корицю у
Львові).
І смаглявих
гондольєрів з палкими поглядами теж не буде, навіть як варіанту втечі з
депресії.
Краще хай буде
депресія – абсолютна і всепоглинаюча.
Раз в житті
потрібно пережити осінь істинно.
Дівчино, навчися
врешті контролювати себе:
ці перепади
реготу і сліз такі недоречні на тлі гречної галицької ментальності.
Надто багато себе
страчено на випадкові романи,
які метастазно
жерли час_що_не_повертається.
Дівчино, чи ж
тобі мало, що стоїш на обліку у маммолога?!
А, може, власне
тому… тобі завжди мало… неба!
І ти вкотре летиш
сторчголов крізь усі пори року.
Де ж той рятівний
вовняний шалик,
що має
перетворити панну на непомітну сіру мишку…
От біда – він
став діадемою…
Отже – карнавалу
бути!
13.10.12
| 
та
у Вас 
0
