…А все вода і кола по воді…
Доріжка сліз всихається до солі,
Пайєтки масок стерли сутність ролей
У криптограмах часових подій.
Печаль у прямокутнику вікна,
Важке індиго тлом під срібний бісер,
Причинне щастя блудить чорним лісом,
І сліпне болем зраджена весна.
Крижинки тінь зіницею пливе.
Надій клепсидра скрапує дощенту.
Полин байдужості, розлитої абсентом, –
Брунатний декаданс. Старе й нове.
01.06.2012
| 
та
у Вас 
0
