Мухи на моїй стелі
вишикувались у гебрейську зірку,
і я йду, за тобою, месіє
трубопроводів і сміттярок.
Віра моя глибша
за тектонічні розломи, осяйніша
над купу жерсті,
коліна порепані од поклонінь тобі, о владико, пальці, складені до молитви, пахнуть цибулею й сиром а твої - молоком і медом, що, безсумнівно, приємніше. І тому я іду на запах і наосліп.
|