Твої солоні губи
Я п'ю, мов терпкий трунок,
У згинах твого тіла
Душа моя рятунок
Знаходить. І пастелі
Блідих холодних пальців
Натягнуть тонкі нерви
Мов полотно на п'яльця,
Де гладдю вишиває
Твоє тонке зап'ястя,
Гаптуючи по тілу,
Принишклому від щастя.
|