Перейти на головну сторінку віршів Анни
Сторінка обговорення творчості поетеси
Мовчання істерично плаче,
ефектно шморгає у такт,
ти по-англійськи йдеш.
Це, звісно, значить -
в театрі нашім черговий антракт.
Ну що ж, іди - опуститься завіса,
замовкне врешті стомлений суфлер,
не вийде грати роль розніжена актриса,
не вибухне від оплесків партер.
Авжеж, іди. Зусиллям скину маску,
і міміка, колись закована у гіпс,
розмокне, й глиною заплаче,
розчулений до сліз, протагоніст.
| 
у Вас 
0
