Занадто швидко...
Занадто швидко відірвалась від землі, Занадто легко почувалася в польоті. Тепер же маю сумніви гнилі, Чи вірно зупинилась на останній ноті. Вітри торкалися очей пекучих І по щоках текли іще гріхи. Текли сльозини по устах жагучих У серці залишаючи страхи. А я була у вільному польоті, Й не думала, що швидко все пройде. І знову стоп. На цій жахливій ноті. Хай вічність нас тепер сама знайде.
Додав: konvalia94 (26.08.2016)
| Автор: © Юля Оленюк
Розміщено на сторінці : Оленюк Юлія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1482 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
kraynyuk46 : Гарний Ваш вірш про справжні людські цінності. Дякую.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА