Тепер я на мітлі
А ти весь час мене стираєш із життя, А я назад вриваюся постійно. У нас немає разом майбуття, Не варто втримувать насильно. Хай час іде й ти розумієш хиби, І знов вертаєш на той самий шлях... Ти перший раз, зламавши мої крила, схибив, Тепер я на мітлі, а не безкрилий птах. Вже плюй у мою душу скільки влізе! Я сильна стала в ту єдину мить, Коли умилася гіркими слізьми. І... більш душа моя не заболить. Хоч ні, обманюю, звичайно, Душа болітиме не раз. Сильніша просто стала значно, А далі все хай судить час.
Додав: konvalia94 (01.09.2016)
| Автор: © Юля Оленюк
Розміщено на сторінці : Оленюк Юлія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2146 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА