Мрію…

Мрію про чисте небо, сонця медову муку, Про неозорі хвилі ніжності і тепла... У вечоровій наві тануть останні звуки, Наче сумна флояра, мовкнуть усі слова. Лиється з вікон тиша, сон пеленає стіни, А під ногами знову - тільки холодний віск... Вийду за браму ночі, янгола перестріну, Що за собою тягне долі незримий віз, І поспитаю в нього: Як осягнути мрію? Як дотягнутись ген аж до світломовних бань? Поки іще жадаю, поки болю, говію, Поки іще голубить серце надії длань... Мрію про чисте небо, сонця медову муку, Про неозорі хвилі ніжності і тепла... У вечоровій наві тануть останні звуки, Наче сумна флояра, мовкнуть усі слова... (26.07.13)