Журавлі
Ті журавлі, що плачуть на розрив, Б'ють душу більше теплих солов'їв, Їх сірий довгий поворотний шлях Стоїть сльозами не в одних очах. Ключі з-за моря в небесах пливуть. Чому не всі додому повернуть? Немає на холодній чужині Ні друзів, ні тепла, мовчать пісні. Бракує барв, не тішить і весна, Коли самотність-твоя таїна. Пустеля пролягла до мертвих ніг, Та все ж вдалось завершити забіг. А журавлі повернуться назад І ми складемо їм нових балад, Лиш ті, що залишились назавжди Нам болем відізвуться самоти.
Додав: Trajana (31.03.2013)
| Автор: © Маріанна
Розміщено на сторінці : Маріанна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1346 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА