Переможцю
Мо' й таємниці у тому нема Є тільки наскрізь оголені нерви Все навкруги замітає зима Я вже не бачу і миті перерви Можна забути навіки усе Можна знов віднайти дороге Може навіть відкрити лице? Але навіщо майбутнє таке? Переможців не судять. Чомусь. Що дає їм ота перемога? Переможений стерпить цей струс І в майбутнє проломить дорогу. Місяць сонцем осяє завтра І програє тоді примара, Бій постійний є нашим життям Щастя людини із забуттям?
Додав: Trajana (13.05.2013)
| Автор: © Маріанна
Розміщено на сторінці : Маріанна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1564 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА