Сутінки клубочаться туманом, Мороком народиться світанок, Тиша зачаровує чеканням, Мов легкий гаптований серпанок. Зазоріє мить – солодка згуба, Звідана сподівана заграва, Зведена стіна – питання руба, День новий – нова війна без правил. Полум’я поглине сподівання, Попелом зітліє вперта спека. Може марні навіть намагання Сутінки змінити на безпеку? |