Дим
Тихим шелестом при щоці Мокнуть холодом папірці, Обривається нитки слід, Не сховатися від привидь. Позолотою вкрито двір, Мідним попелом із сузір, Занесло вогні навісні, Помирає все до весни. Замело всі іскри у дим, Стало важко дихати з ним. Як би то скрутитись клубком? Не затопить сутінків ром.
Додав: Trajana (04.02.2014)
| Автор: © Маріанна
Розміщено на сторінці : Маріанна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1451 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА