Жалоба
Пустка від пожежі у серцях, Чорний дим-в душі гарячий цвях, Сльози не зросять уже землі, Залишилися таки самі. Кожному відлунює свій біль, Порожньо. Віддати звідки сил? Замкнено згорьовані уста, Замітає снігом німота. Сотня полягла - один в один, Кожен брат комусь, а може, син, Як забути втрату навіки? Як змиритись, що лишився ти?
Додав: Trajana (24.02.2014)
| Автор: © Маріанна
Розміщено на сторінці : Маріанна
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1180 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА