Мантра
Не завжди життя – феєрверк, поема. Хто то може це не на жарт – насправді? Заростають всі атрибути теми, Медитує ніч, мантра – дощ у травні. Хтось складав слова – бісер у гердані Хтось метеликів шпилить -мертві квіти, Віднайти б на мить в чому поталанить Забувають дні вже дорослі діти. Пролетів верлібр. Зачепив струною. Шепотом вітрів спалахнув тумани, Марно із віків голоси луною. То хіба листи, мрії відблиск тьмяний.
Додав: Trajana (06.05.2014)
| Автор: © Маріанна
Розміщено на сторінці : Маріанна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1344
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас