Мантра
Не завжди життя – феєрверк, поема. Хто то може це не на жарт – насправді? Заростають всі атрибути теми, Медитує ніч, мантра – дощ у травні. Хтось складав слова – бісер у гердані Хтось метеликів шпилить -мертві квіти, Віднайти б на мить в чому поталанить Забувають дні вже дорослі діти. Пролетів верлібр. Зачепив струною. Шепотом вітрів спалахнув тумани, Марно із віків голоси луною. То хіба листи, мрії відблиск тьмяний.
Додав: Trajana (06.05.2014)
| Автор: © Маріанна
Розміщено на сторінці : Маріанна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1511
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 