Погляд пропалює скроню,
Реверберація звуку,
Наче в нірвану з грозою
Саторі скапує місяць.
І у вібраціях майї
Тіні приходять опівдні,
Котиться втілена карма
Колом нескорених істин.
Гасне загнузданий вогник
У павутинні сансари,
Дим відкриває безодню
Тиша п’яніє словами.
|