Індіго
Сповзає річка кольору індіго І розчиняє пластику стерильність, Малює непрочитані видіння У танці зачаклованої краплі. То майї розривається завіса, За нею розлітаються зітхання І котяться із відчаю уламки, І облітає все торішнє листя. То забуття наповнилася чаша, То відчуття загострились до краю, Тамує спрагу вогняної пащі, Згорають там усі дорожні знаки.
Додав: Trajana (22.06.2014)
| Автор: © Маріанна
Розміщено на сторінці : Маріанна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1506
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!