Було...
Уже був крик, Важке мовчання, І тиший шепіт Молитовний, І незворотність У зізнаннях. Та невблаганна Люта доля. Не зазирнути У майбутнє. А поки марно... Прірва болю. Тільки далі. Якими вийдем Із того пекла? Лише печалі. І кров запекла Не лише тіло.
Додав: Trajana (29.01.2015)
| Автор: © Маріанна
Розміщено на сторінці : Маріанна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1823
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ruhlyvy : Пане Іване, Ви страшенно усе перебільшуєте! Але те Ваше ОСОБИСТЕ бачення ruhlyvy : Пане Іване, Ви страшенно усе перебільшуєте! Але те Ваше ОСОБИСТЕ бачення Америки, яку Ви, як я зрозумів, так само страшенно, любите! ivanpetryshyn : Ой, не усі в Америці їдять "сміття"! virchi : Воістину Воскрес Христос!
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас