Лабіринт
Лабіринт заплутаний і довгий,
Нагромадились клубки-спіралі,
Вже давно у ньому заблукали
Тільки вийти не бажає жоден.
Десь іти, куди лиш бачить око,
Хоч стіну зламай – навколо межі,
Всіх веде кудись одна мережа,
Світло ж там, де є поля широкі.
Все ж там є щось поза лабіринтом,
І блакить – не стеля непорушна,
Десь летять птахи мелодій звучних
Без законів нескінченних спринту.
Скільки вітражів розбили стіни,
Залізяччя – лиш скелет мертвотний,
Все зникає в світі не зворотно,
Вічний невблаганний знак до зміни.
Додав: Trajana (30.08.2015)
| Автор: © Маріанна
Розміщено на сторінці : Маріанна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1740 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА