Зимові дерева
Зимові дерева сховали під снігом
Застиглі скелети поламаних ребер.
Чи інеєм вкриє? Здолає відлига.
Вони забувають. Навіщо? Не треба.
Заметено знову дерева зимові.
Чи зможуть побачити світло весняне?
Чи гілки тоненькі не зламано знову?
Такими легкими вони вже не стануть.
Не треба, не треба. Нічого не треба.
Згоріти від холоду. Чи у багатті.
Усе не для мене. Усе не для тебе.
Невже я не зможу здолати прокляття?
Додав: Trajana (27.01.2016)
| Автор: © Маріанна
Розміщено на сторінці : Маріанна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1745 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА