Ти сильний чи ти слабкий? Хто ціну чи мірило має? Всі бажання… немов навпаки, Усміхаючись, хтось матюкає. Ти сильний? Скажи ж бо тоді Як у відчаї стати байдужим? Як заглянути в очі біді Й не здригнутись при цьому, мій друже. Ти втомився боротися, йти, Оббиваючи марно пороги? Тоді сядь, відпочинь, не тремти, Оціни при нагоді дорогу. Народився хтось в замках, палатах, А ти, так як є – в наготі. І навіщо комусь так багато, А тобі лише крихти в житті? Ти сильний чи ти слабкий? Хто ціну чи мірило має? Той, хто сіяти хліб не схотів – Той лиш крихти чужі підбирає. І ніхто: ні Бог, ні ворог, ні суддя, Ні друг, ані побратим, Ніхто окрім власного «Я» Не стане мірилом й стандартом твоїм.
Пані Світлано, тема Вашого вірша для сьогодення актуальна. Можна бути сильним фізично, "надувати" на тренажерах м*язи, а душею - жебраком. І навпаки. Кожен з нас вибирає свій шлях, не добрий він тоді, коли припадаючи за фізичним та матеріальним забуваємо про духовне.
Єдине з чим я не згоден, це з останніми рядками твору. Звичайно, що мірило визначає людина, а от судити ваш вибір буде саме Бог. До вірша хочу привести ось такі слова: "Сила Моя в немощи совершается". Хто зацікавиться - знайде їх значення на пошукових сайтах.
"... и потому я гораздо охотнее буду хвалиться своими немощами, чтобы обитала во мне сила Христова" Головне - поглянути у вічі своєму страхові, не дозволивши йому взяти гору над здоровим глуздом.
Точніше буде так (не вириваючи речення з контексту, бо можна зрозуміти рос. слово "немощи" як рештки людини, що лишились після поховання, а це НЕ ПРАВИЛЬНО!). На українську мову не перекладаю, адже від невдалого перекладу можна втратити головний зміст цих слів.
(Джерело за лінком) "Господь сказал приведенные выше слова: «довольно для тебя благодати Моей, ибо сила Моя совершается в немощи». Испытывая собственную немощь, человек полнее чувствует и осознает в себе силу Божию, входящую в него, как дар свыше. Эта сила давала возможность св. апостолу совершать великие миссионерские труды."
"Приснопамятный Митрополит Санкт-Петербургский Иоанн (Снычев) неоднократно говорил в своих проповедях о необходимости покаяния. Ибо только через него, через исповедь собственной немощи мы позволяем Богу действовать в нас и через нас. В одной из своих бесед он говорил буквально следующее: «Я ко всему готов, ибо надеюсь не на свои силы, но на благодатную помощь Божию». «Сила Моя совершается в немощи (2 Кор., 12, 9), – сказал некогда ученикам Своим Господь и Бог наш Иисус Христос. Сие и буди, буди! Аминь."
І більш доступніше:
Когда мы считаем себя сильными, тогда-то мы всего слабее, потому что, полагаясь на себя, мы не взываем о помощи свыше. Но, когда мы сознаем себя слабыми и немощными, неспособными на борьбу, неумелыми в труде, тогда мы сильны тою Силою, которая "совершается в немощи". Мы поистине сильны, потому что обращаемся к Богу, умоляя о Его помощи, в которой Он не отказывает никогда. Увы, слишком часто, под предлогом слабости и неумения, мы отказываемся от предстоящей нам деятельности и, не чувствуя в себе способности к полезному труду, предпочитаем оставаться в полном бездействии. Не лучше ли было бы передать наш труд в руки Господа, Который восполнит все наши пробелы и преобразит наши слабые способности, исполнив нас Своею силою? Он готов ежедневно творить такое чудо, ибо "сила Его в немощи совершается". Своею бесконечною премудростью Он заменяет нашу человеческую неспособность. Ал. Павел был глубоко проникнут этой мыслью, когда сказал, что хвалится немощами своими, чувствуя, что сила Божия проявляется в нем, и поэтому он сознавал вполне, что "когда он немощен, тогда силен" (2 Кор. 12, 10).
А сильний слабістю живе , слабий у силі процвітає , отож світи й просто живи , будуй майбутнє і пізнаєш ... як правда і яка буде у світі і як буде жити ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")