Цей світ – кіно?
Цей світ – кіно? Ти режисер? Квитки пороздавав вже на прем’єру… Придумав безліч ролей і химер. Тобі б змагатись із самим Мольєром. Цей світ – кіно? Ти вже актор? І в новій ролі стільки грації… Такий собі емоцій кредитор, А ми всі – елементи декорації. Цей світ – кіно. Ти знов актор. Невдала гра. Імпровізація. Не вийшло. Повторіть. Мотор. «Я заслужу ваші овації». Цей світ – кіно. Ти режисер. Нам всім порозділяв вже ролі… Була лиш гра для публіки, тепер – Вже п’єса верховодить в твоїй долі. Цей світ – кіно. А ще він – вінегрет З емоцій, вчинків, почуттів… Ти думав що філософ і поет? Насправді лише блазень власних снів. Цей світ – кіно. І в нім один глядач, А ми всі – решта, декорації. Тому ти свій спаситель і палач, Не забувай про це в імпровізації.
Додав: maja (07.10.2007)
| Автор: © Svitlana Lavrenchuk
Розміщено на сторінці : Поезія Лавренчук Світлани ,
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 3497 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Щиро дякую! З прийдешнім! Божого захисту!
ruhlyvy : Чудовий вірш-тост! Будьмо, пані Королева! ZhasminVKanoe : Дякую дуже та поздоровляю зі Щедрим вечором і близьким Новим роком!
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА