Моє...
Страшно народитися безкрилою
Неба не пізнати височінь
Вдвох не нашептатися із римою
При свічі.
Тяжко не побачити побачене
Не ввібрати світло крізь імлу
Вторити вітрам, що понад хащами:
«Не люблю».
Боляче лишитися без імені,
Наче нехрещене немовля.
В висі безіменна, неоспівана
Снить зоря.
Додав: ivsuktc (01.02.2015)
| Автор: © Леся Шмигельська
Розміщено на сторінці : Шмигельська Леся
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1780 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА