Моє...
Страшно народитися безкрилою
Неба не пізнати височінь
Вдвох не нашептатися із римою
При свічі.
Тяжко не побачити побачене
Не ввібрати світло крізь імлу
Вторити вітрам, що понад хащами:
«Не люблю».
Боляче лишитися без імені,
Наче нехрещене немовля.
В висі безіменна, неоспівана
Снить зоря.
Додав: ivsuktc (01.02.2015)
| Автор: © Леся Шмигельська
Розміщено на сторінці : Шмигельська Леся
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1721 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА