Мені приснилась вночі мама...
Мені приснилась вночі мама, Така красива і сумна… Мені так тепло в душі стало, Бо мами вже давно нема. У сні ліси були зелені, І ми як це було колись, Гуляли й по гриби ходили з нею, У гори піднімалися увись. А я хвалилась, що надбала, І двоє внуків в неї є, А мама все чомусь мовчала, А я все далі, про своє. Про хату, хату говорила, Про яку мрію, про свою, І по кімнатах я водила, Немов не в сні, а на яву. Скажу по правді, що з роками Бракує мами аж до сліз, І я щаслива, що у снах ми Спілкуємось як і колись. І цілу ніч я говорила, А зранку встала - мами нема, І я не знаю чи приснилось, Чи я придумала сама?!
Додав: mandarunka (15.11.2016)
| Автор: © Мандаринка
Розміщено на сторінці : Мандаринка
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1804 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.