Розсиплю ніжність між осінніх трав
Хай на останок сповняться любові…
Хоч вітер роздягать дерева став,
Їх вкриє сонце золотом Покрови…
Хай ніжний щебіт птахів тішить слух…
Вже глегіт журавлів ключем полинув...
І кожен звір про літо вже забув…
І кожен мріє про тепло обіймів…
Зберу в долоні сонечка проміння…
Вберу в вуста живильну силу дня…
Я подарую Небу розуміння…
Усмішку намалюю в небесах…
Хіба дарована нам осінь лиш для туги?
Для смутку, що без літнього тепла?
Осіннє листя - літа незабудки…
Нагадує, уся пора – краса!!!
Я розділю своє тепло зі світом…
І спраглого любов’ю напою…
Хай в кожного в душі засяє світло…
Я вітром теплі вірші надішлю
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
