Розсиплю ніжність між осінніх трав
Хай на останок сповняться любові…
Хоч вітер роздягать дерева став,
Їх вкриє сонце золотом Покрови…
Хай ніжний щебіт птахів тішить слух…
Вже глегіт журавлів ключем полинув...
І кожен звір про літо вже забув…
І кожен мріє про тепло обіймів…
Зберу в долоні сонечка проміння…
Вберу в вуста живильну силу дня…
Я подарую Небу розуміння…
Усмішку намалюю в небесах…
Хіба дарована нам осінь лиш для туги?
Для смутку, що без літнього тепла?
Осіннє листя - літа незабудки…
Нагадує, уся пора – краса!!!
Я розділю своє тепло зі світом…
І спраглого любов’ю напою…
Хай в кожного в душі засяє світло…
Я вітром теплі вірші надішлю
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
