А Ви колись переставали вірити в добро? Може, тоді, коли його не бачать? Може, тому, що той, хто робить зло, Він впевнений, що добрий - він пробачить! А Ви переставали вірити в любов? Може, тоді, коли зшивали душу? У "день сурка", щодня, і знов і знов? А потім страхом огортали душу… А Ви колись переставали вірити в життя? Може, тоді, коли проблеми валом? Може, коли урок дає життя, А друзі допоможуть тільки "свалом"? Ви бачили, як тухнуть ті, В чиїх очах палахкотіло світло? Як гаснуть мрії у людській душі, А ті хто гасить, МОЖЕ, скажуть - прикро! Ви бачили, як б'ючи ліхтарі, Жаліються, що темряви багато?... Як близькі люди-просто лихварі Довірою торгують так завзято? Ви бачили, скільки пустих очей? Скільки знівечених сердець і душ? Скільки людьми скалічених ночей? Скільки любові продано за бруд? А Ви колись...? Чи, може, зараз, тут? І світ цей наш і вчинки не чужі... І душі-інваліди й весь цей бруд - Це тільки ми, не чуючи душі… Вважаємо, що то не ми - то хтось! У всіх як марафон - біжать галопом… Не чуючи тік - такання життя, А ті хто поруч - просто автостопи, Лиш спогадом підуть у небуття! І крутиться так колесо Сансари, І той галоп, знов із життя в життя! Наша душа щоразу знову з нами, Та ми не чуємо її...І так з життя в життя!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
