Лиш найтоншою ниткою ніжності...
Можна зшити й найгірші обставини...
Залатати страхи, нерівності...
Зняти лід, де й не чекали, відталин ми...
Золотою ниткою мудрості...
Долю можна вишити стежкою...
Та бувають і нитки зверхності...
Тоді, ноша стає нестерпною...
Я ж візьму свого серця ниточку...
Розгаптую цей простір радістю...
Щоб з теплом душі і дбайливістю...
Разом з сонечком мене згадував...
Не придумано Богом кращого...
Як з любов'ю жити у серденьку...
Тоді, злоба душі не застує...
Тоді, цінність між душ взаємна є...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1123 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
