Люблю тебе моя, красуня, Вогонь в душі моїй палає, Це пристрасть вибухнула враз, Заполонила все і не згасає. А я так хочу притулитись, обійняти, Вже нікуди не відпускати, І поцілунками покрити усю тебе... Твої вуста - це та криниця, В якій найкраща є вода. Щоб пригасити біль, Що в серці не стихає, Й спокійно жити не дає. Черговий вірш, написаний весною, в таку прекрасну пору року, коли природа розквітає. Хочеться радіти життю, отримувати задоволення від гарних ясних днів, і ... любити тебе, моє кохане 'сонце'. Але, на жаль, ти така гарна, але не моя (як я писав в своєму першому вірші)
|