|
В розділі матеріялів: 114 Показано матеріялів: 61-80 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 » |
(Нова версія старого вірша) Легка любов до пишної оселі, де пестять серце пахощі камелій, усе довкруг, неначе лоно квітки, а щастя ллється в серце, мов нізвідки.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 26.12.2011
|
|
Змоклі тумани гуляють посивілим містом, в серце вповзають підступно, неначе змія. Барв недовічний букет десь позаду зів'яв. Тільки у згадці на мить ожива, променистий...
сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 16.12.2011
|
|
Дивлюсь крізь прозорість вікна... В повітрі грудневім зрина холодних ударів зими пробуджена сила.
|
Простелена серцю мандрівному дорога з невидимим фінішем. Всміхувся один зі шляхів йому. Яке ж із узбіч гостинніше?
сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 29.11.2011
|
|
Чому так сумно, що аж вітер зітхає тоскно коло вух, холодний, легковажний друг? Зсушив асфальт, а сліз не витер.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 22.11.2011
|
|
Мені наснилося кохання чарівним блиском. Наяву. Здалося, начебто пливу крізь синь сріблясту, ніжну зрання.
|
Передзимовий шелест лине містом, що бачить сни мінорні восени, охоплене холодним падолистом, що жовті розстеляє скрізь лани.
|
Тужить жовтень, гість плаксивий, сум за посмішкою літа ллється по осінніх квітах. Тоне їх краса у зливі.
сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 07.10.2011
|
|
Обрій блакитний на відстані кроку був. Та далеко вже чар свій простер. Квіттям, що кинуте в дикий костер, сни переможені тануть нівроку.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 23.09.2011
|
|
Надходить смутком старість року, невільника своєї долі. Асфальту руки охололі вже вкотре ловлять сліз потоки.
|
Сумна кристалізація минулих почуттів: не чую більше вранці я колишній серця спів.
|
Зачинені двері, неначе облиті отрутою. Стерті долоні, що маються марно при їхнім магниті, втрачають заражену кров у безсонні.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 30.08.2011
|
|
В осінньому вогні холоднім тануть пелюстки літа на асфальті. Рве північний вихор марево криве, що вкрило місто. Кровоточать свіжі рани.
|
Щастя в дірявім човні хвилі солоні гойдають...
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 10.08.2011
|
|
Стираємо наше взуття по шляхах, від кожного кроку в душі - його прах. Її закутки, мов оголений дріт. Там відтиски грубих і ніжних чобіт...
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 07.08.2011
|
|
Блідне контекст наших зустрічей, гріє багаття не вуст, - очей у твого погляду дивнім полоні...
|
Утомлений простір упав в обійми нічного спочинку, ковтнувши іскринку вечірніх заграв.
|
Із неба життя еліксир витікає сріблястим потоком. Десь ґрунтом м'яким, десь камінням жорстоким його зустрічає земля, фрагментарно живая.
сторінка: Щастя - ...
| АВТОР ТВОРУ:
Берберфіш Марія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 30.07.2011
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|