АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ!

ПІДРОЗДІЛИ КАТАЛОГА ТВОРІВ

Нд, 22.12.2024, 06:20
Меню сайту
Підрозділи каталога
Поезія Abigel [55]
Твори Бондаренко Андрія [4]
Бондар Оксана [1]
Olga2011 [54]
Опитуваннячко
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216
ПОЕЗІЯ та ПРОЗА категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Луганщини

В розділі матеріялів: 114
Показано матеріялів: 101-114
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6

Злетіла ніч, немов ворона,
Сумна свідомість в ній потоне,
Вона стоїть біля вікна:
Попереду - дощу стіна.
І дивиться у хмарне небо...
Чи сподіватись, чи не треба?
І чим вимірюється страх,
Бо він застигнув у думках.
Вона нарешті вже готова
Прийняти все, змиритись знову,
Піти за правилами долі,
Зіграти всі потрібні ролі.
І втратити себе... навік.
Позаду - лиш тремтячий крик.
Плюс-мінус: все тепер відносно,
А на душі так важко й млосно,
Але навколо лиш одне,
Усі їй кажуть: "Все мине".
І та примарна вірогідність,
І невсипуща, тверда гідність,
Мов меч, краяє знов до ран:
Стереотипи - все обман.
Чи то прийде ясна погода?
Чи розіб'ють весняні води
Холодну зиму крижану,
А сонце - дощову стіну?
Усе попереду, все згодом...

сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 25.07.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2278 чол.,  оцінили - 5 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (15)
 

    Бондаренко Андрій Борисович народився 28 листопада 1983 року у селищі Чепічанка (Пермський Край, Росія).
    Вірші почав складати у 16 років. Пише головним чином російською, але й українську солов'їну намагається не забувати.
    Зараз працює у металургійній галузі.
   


сторінка: Твори Бондаренко Андрія
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 21.07.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2338 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (4)
 



сторінка: Життя... | АВТОР ТВОРУ: Бондаренко Андрій Борисович
ОПУБЛІКУВАВ: bondik
Дата: 17.07.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2782 чол.,  оцінили - 4 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (7)
 

Даремний зміст плямує мемуари,
А вихор дме і до мети штовхає,
Допоки всіх бажань примхлива зграя
Не втратить випадково свої чари.

Посеред тьми багатоповерхівок,
Міцних урбанізації нащадків
Жевріє сенс усіх моральних статків,
Засвічений, туманний долі знімок.

Майбутнє, мов ліхтар, до світла кличе,
Без сумнівів, без міри, без вагання.
До нього хід - то вічнеє звучання,
То погляд невідомості у вічі.

сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 16.07.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2249 чол.,  оцінили - 5 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (8)
 



сторінка: Вірші про Україну | АВТОР ТВОРУ: Бондаренко Андрій Борисович
ОПУБЛІКУВАВ: bondik
Дата: 14.07.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 16401 чол.,  оцінили - 3 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (6)
 

Надто наївні й яскраві,
Наче ті квіти у раю,
Що так безкарно буяють,
Ніби відтінки в заграві...

Мертвий асфальт вже не дихав,
Пил вони тихо ковтали,
Слів розкидали чимало
Для ефемерної втіхи.

З долею вальс танцювали,
Танули, мов у кислотах,
У невідомих широтах,
Серед мовчазної зали.

Вибухи сміху й ридання
Попелом стали довіку.
Впав лише слід невеликий...
Зникнення - крапка остання.

сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 14.07.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2652 чол.,
 оцінили - 10
 КОМЕНТУВАЛИ (12)
 

Де радість та легка, що душу заспокоїть,
Які тривожить сни на бездоріжжі ночі?
Пробачити тобі... Та ран це не загоїть:
Прощення - то сльоза, що точить мокрі очі.

Є правда, та вона - ілюзія жорстока,
Бо бачити її не можеш ти навіки.
Вона - то білий птах, що в небі живе, доки
Ми на землі лиш чуєм гайвороння крики.

 

сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 13.07.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 5300 чол.,
 оцінили - 12
 КОМЕНТУВАЛИ (21)
 

Здається, мить така крихка,
Що її цінність - то примара,
У небі десь блакить легка,
А в іншу мить - отруйна хмара.

Розібється, мов скло, навік
Часу беззахисна краплина.
Уламки - як мовчазний крик...
І впала назавжди хвилина.

Щаслива мить, болюча мить, -
Усі зникають в безвість сиву,
Бо над Землею час стоїть
Життя невтомленого співу.



сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 05.07.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2093 чол.,  оцінили - 4 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (10)
 

У сні моїм ти знов така самотня
У купі недобачених дрібниць.
Тебе не віддає твоя безодня,
Ти ж рвешся до повітря силоміць...

"Куди ти йдеш?" - "Я відлітаю в вирій,
Туди, де не чигає вовком біль,
Туди, де дійсність у одежі сірій
Не простягає руки в сотні миль."

Чому ж не боронишся в своїм краю?
Ти мовчки подивилася й пішла....
Тепер одна я відповідь ту знаю:
"Облиш питання, я ж - твоя душа".



сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 01.07.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2076 чол.,
 оцінили - 8
 КОМЕНТУВАЛИ (9)
 

Ти - самотня вежа і життя маяк,
І пробитий штормом човен серед моря.
У бутті фатальний, неминучий знак -
Ти один з усіх страшних моїх історій...

Темний вірш на білім аркуші смутнім,
Мов безкомпромісна сила днів потоку.
Блискавки розрядом ранять вже своїм:
Все перед очима, і вже ані кроку!

Упадімо в землю - там майбутнє в нас,
Подивімось в небо - подих там останній...
Все розсудить жорстко невблаганний час,
Тож і не корися ти в своїм зізнанні...

В порожнечу рветься цей надривний крик,
Розтина повітря, серце відпускає...
Пульс ще не спинився в замкнених повік,
Ще вузькая стежка не дійшла до краю.



сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 26.06.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2261 чол.,
 оцінили - 11
 КОМЕНТУВАЛИ (14)
 

Набридлий час, нудний і темний,
Панує мороком безкраїм...
І сон розгублено кульгає,
Реальність обіймає ревно.

Спокутує свою провину
Лампади вранішньої диском,
Жаданим кришталевим блиском,
Що крізь свідомість ніжно лине.

І день завоювала сила:
Ампери безупинні струму
Розбили залишки від суму,
Неначе серед вітру крила...

І знову вечір, наче звичний,
А потім - ніч, джерельна воля.
Як щастя й сум, і радість з болем,
Таємно змінюються... вічно...


сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 24.06.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2059 чол.,  оцінили - 5 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (5)
 

Розсипані вулиці містом вечірнім,
Неначе пронизані сяйвом вогнів...
Ідуть кудись тіні, дорогам не вірні,
Минаючи леза камінних кутів.

Вже скоро до ранку помре сонне місто,
Застигне в бажанні прокинутись враз.
Світила його посплітались в намиста,
Що зрання розтануть, як прийде їх час.

І тиша залізна огорне ті стіни
Прозорим і чорним нічним полотном...
І знову пустельні та довгі години
Одні володітимуть всім його сном...


сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Берберфіш Марія (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 14.06.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 6344 чол.,
 оцінили - 18
 КОМЕНТУВАЛИ (51)
 

Завмерла льодом срібним тиша,
Але вона кричить немов...
В думках рядки зажурні пише
І сум'яттям пірнає в кров.

Торкається натхненням дивним
Та холодом північних зим,
Веде шляхом терновим рівним,
Нечутно скрикує у нім...

Чому ж ненавидімо тишу?
А як на мене - краще крик!
Та ж часом душу не полишить
Невдячний хуртовин боржник...


сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Берберфіш Марія (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 14.06.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2429 чол.,  оцінили - 4 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (3)
 

Бачиш, сонце торкається ніжним промінням
Твоїх уст та волосся шовкового знов...
Я цілую тебе крізь заграви осінні,
І навіки дарую безмежну любов.

Твоє заспане серце своїм зігріваю,
Пещу словом солодким крізь тишу вночі.
Віддаю тобі все, хоч багато не маю,
Лиш кохання гаряче, як погляд свічі.

У твоїм світлім погляді всі запитання,
Що так мучать тебе та не знайдуть пуття.
Та не можу я зважити силу кохання,
Пояснити тобі, що люблю над життя...


сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Берберфіш Марія (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 14.06.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2482 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (7)
 



"ТОП++"
- до творів: найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість публікацій, рівень "довіри",  нагороди...  

     



Форма входу
ФОТО НА ВИБІР
 
 

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com



Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz