* * * Весна
йде. Пташині стріли
Вже
небо перехрестили
І,
наче локатор, крило
Нащупує рідне тепло.
Я
заздрю птахам — з причини,
Що
мають природу горду,
Що
вірні гнізду, і роду,
І співам своїм
височинним...
Я
заздрю птахам завжди.
А
найбільше, коли над миром
Летять
чорно-білим пунктиром
І
знають:
чому і
куди.
|