Снознайки 5. Купальська нiч

- Ти сорочечку вже випрасував? – виглядаючи з поміж ґудзиків запитала Танюшковичка.
- Так, - кивнув Владюшковик. – І навіть капелюха вже наготував.
- Добре, молодець, - похвалила снознайка сусіда.
- ... але я ще трав не назбирав щоб його прикрасити...
- Якщо хочеш, я можу тобі допомогти. Та спочатку мені потрібно скласти кошика.
- Так давай разом його упорядкуємо! Швидше ж буде... - запропонував допомогу малий снознайка.
- Давай, - з радістю погодилася Танюшковичка.
І, два подушковики дружно почали готувати корзинку для купальської ночі. Чого там тільки не було! І баночка блиску для небесних зірочок, і чарівні іскри для купальського багаття, а які гарні виткані сни вони поклали у кошик! 
- Незабудь покласти пляшечку для чарівної роси! – нагадав Владюшковик.
- А вона на третій пір’їнці стоїть, принесеш?
- Еге ж, - і, малий подушковик пішов за чарівною пляшечкою. Адже без неї ніяк не назбираєш цілющої купальської роси!
Коли кошик був зібраний, а одяг чекав свого часу на вішаках, Танюшковичка нагадала за трави... Чебрець, звіробій, чорниця, меліса, кропива... чого лишень не було на капелюсі у Владюшковика!
- Та твій капелюх буде найгарнішим! – задоволено дивлячись на прикрашеного бриля проказала снознайка. – Чудо ти, - додала, бачачи як задоволено примружився Владюшковик. – Ну що, будемо збиратися у дорогу?
І, два снознайки розійшлися по своїх подушках. 
- Готова? Співаємо пісеньку? – поглянув на Танюшковичку Владюшковик. 
- Співаємо, - ствердно кивнула снознайка і вийняла чарівний пилок...

- Розчини повітря вхід
Покажи у ліс прохід...
Чарівні слова ці знаємо
На Купала поспішаємо.... – проспівали подушковики і, одночасно підкинули у повітря чарівний пилок. 
- Ого скільки вже зібралося снознайок! – захоплено вигукнув Владюшковик, коли вони опинилися на лісовій галявині.
- Зачекай, - посміхнулася Танюшковичка, - ще ж всі тільки збираються, - підморгнула.
А Владюшковик зацікавлено роздивлявся по сторонам... Звідки тільки тут не було подушковиків! У клітчатих спідницях з Шотландії, одягнені у кімоно снознайки Японії, в тунікоподібних сорочках подушковики та подушковички з Болгарії... 
- Йдемо швидше, - потягнула його за рукав Танюшковичка, - зараз зорі будемо натирати блиском... а тепер, гайда через вогнище стрибати!
Купальська ніч, справді чарівна ніч! – думав малий снознайка. Такої більше немає у році! Тому що лише у цю ніч подушковики з усього світу збираються разом щоб поприбирати небо, натерти блиском зірочки, обмінятися один з одним снами, а ще... назбирати купальських трав та роси! Адже всім відомо що вони мають особливу чарівну силу і, якщо таку травичку додати дитині до сну то сон буде неперевершено казковим! А якщо повіки малюка збризнути купальською росою то у ту ніч дитина зможе літати уві сні...

- Діточки-краплинки,
чарівні росинки
силу вашу знаємо
на весь рік збираємо... – співали подушковики, збираючи вранішню росу...

- От і додому вже час повертатися, - проказала снознайка Тані, коли на небі почало розпускати свої кучері сонечко.
- Чому Купальська ніч така коротка? – похнюпив носа Владюшковик.
- Тому що це день літнього сонцестояння: найдовший сонячний день і найкоротша ніч у році, - пояснила Танюшковичка. - Цей день символізує торжество світла над темрявою та знаменує розквіт сили сонячного Бога і усієї природи. Тому саме у цей день всі подушковики збираються разом... Всі зібрані сьогодні трави чарівні!
- Я знаю, - щасливо посміхнувся Владюшковик. Він вже придумав новий сон для Влада і йому кортіло чимшвидше його записати, додавши чарівної трави. – Летимо до домівки, - потягнув він за рукав Танюшковичку.
І, узявшись за руки подушковики заспівали:

- Розчини повітря вхід
Покажи у дім прохід...
ми додому летимо
трав чарівних несемо....