Порівняння не зовсім вдале,як на мене, пане Василю. Ковбаса-сало, хліб-корж - це одного поля ягоди, а не заємовиключаюні протилежності, такі, як, скажімо, ніч-день, зло-добро. Формат малий, а тема широка.Згода, коли нею проникнутися поверхнево, тоді написане виглядатиме де-що безглуздо.
Але тут НІЧ, певна історична віха в якій, зло намагатимеся поводитися так як добро. Тобто мислити і діяти його категоріями, хоча нестиме в собі приховану агресію, розруху і наближатиме кінець "віку цього". Як оспівує це псалмоспівець: "і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!" .
Сьогодні, в період глобалізації це стає видно і неозброєним оком, як загальнолюдські моральні цінності , підмінюються, зводяться нанівець новими стандартами розпусти, вседозволеності, безвідповідальності, інтелектуального егоїзму. Будується, щось на зразок нової Вавилонської вежі, на цей раз,правда, вже не з "добре випеченої цегли", а на електромагнітній начинці. Це, може, мати фатальні наслідки і стати фінальною кінцівкою в історії існування усього "роду людського". Такий підтекст цього твору.
Та ні, Олексію, магію я тут не застосовував. Швидше... це не загальноприйнятий погляд на наше сьогодення. Скажімо, через вікову традицію християнського світобачення.
Страховка, Таю, мистецтво тонке (щось схоже, вже колись казав Сухов про Схід). То ж правильно робите, бо поміж небом і землею потрібно обережно поводитись.
Одна назва вірша, Анастасіє, то вже щось. А тему підняли глобальну. І доволі, як на мене, вдало її "розкрутили". Похвально, що наша молодь не боїться "лупати" такі піднесені скелі сучасності.
Не погоджуся з Яковом. Вірш - диво. Читається легко, весняно... Наче співаночка. Правда, є певні моменти, де б можна вірш відшліфувати, наприклад: "Квіти- діти в танок дружній звились, прагнуть вже, весняного тепла". Але... це вже технічна сторона, справа другорядна, наживна. У твір вкладена сердешна доброта. Цього не відбереш.
Бачу, пані Катерино, ви маєте нахил до дитячої тематики. Щасти Вам.
"Важкі" теми потрібні нашому сьогоденню. Вони не наскільки популярні, як інші жанри... Але це наша дань, обов'язок перед Творцем. А "Говерла" використана тут в переносному (українському) варіанті, як, наприклад, варіант ікони Божої Матері і Ісуса Христа у вишитих сорочках. Це образ вершини страждань, який не має відношення до історичного місця подій. Дякую за змістовне запитання.
Дякую, Андрію. Згадав час написання цього вірша. Було таке відчуття ніби, справді, побував там, на Голгофі. І все це побачив на власні очі. Дякую, що відгукнулися.