Вибачте, п.Іване, але Ваші думки якісь каламбурні. От про що йдеться у Вашій думці ?... про дощ, слово, тюрму, правду, сад, щастя чи радість, яка чомусь без дна. Розумію, що нескінченна, але, якби не було горя, то ми б не знали, що таке радість. Ви вже так стискаєте свою думку, що одним словом хочете розказати про все. Якщо вже на те пішло, то думку треба виносити, правильно і дохідливо викласти, обґрунтувати, а коли треба то й боротися за неї, відстоювати.
Вас треба оцінювати тільки за те, що у своїх віршах Ви несите таку велику, безмірну любов до України, якої ой, як не вистачає багатьом українцям. Дякую!
Уже відгуляло тепло. Поникли всі барви іскристі. Здається, цього й не було, Лиш хмари звисають перисті... То так - експромт, визваний віршем і погодою за вікном. Одним словом - осінь.
У Вас вийшло два вірша - про Макуху і вуха, і про гроші. Не так уже й легко в наш час вмирати без грошей, бо без них прийдеться лежати поза кладовищем. Мамона цвіте і пахне.