У Вас вийшло два вірша - про Макуху і вуха, і про гроші. Не так уже й легко в наш час вмирати без грошей, бо без них прийдеться лежати поза кладовищем. Мамона цвіте і пахне.
Я - жінка, мама - Таїна довколишнього світу. Вітрами гнана, Та несу в собі зачаття цвіту, І хочу миру, Для Землі, і для всього живого. Не прагну виру У житті, а спокою святого...
"Немов павучиха голодна - т р и в о г а У грудях усілася, не відпускає..." Як на мій погляд - дуже влучне порівняння, бо вся Країна, ніби й справді заплутана тією павутиною тривоги, немає радості сприйняття завтрашнього дня.
То де ж той Ной - наш ангел і спаситель? Чи вже ковбой нового права вчитель? Нарешті йди! Бо скільки може ждати тебе юрба, Оплакуючи дати... Гляньте, якщо Небесні вої, то, мабуть - вершать.
Рада вітати Вас на нашому сайті! Прошу приєднуватися до нашого товариства. Як на перший твір, то скажу Вам, що вийшло непогано. Одна із рим трохи підвела(листя). Пару граматичних помилок. Українською пишеться - По дібровах поліських і луках, а також -І з калюжі блищать крижані, до речі, кульбаба цвіте і плодоносить сім'яниками із "срібними крильцями" з квітня по травень, а тут явно йде річ про осінь, та для заохочення я все ж поставлю Вам