Пн, 18.11.2024, 22:33
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3387]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про природу
 

Перший приморозок

**
По дібровам поліським і лукам
Йшла не поспіхом осінь сумна
І немов нагортаючи плугом
Вітер гнав по узбіччю листя
І ледь чутно молилися трави:
Сумний шерех сухого стебла
Почорніли кульбаби стогнали
Мов зненацька скрутила журба
Срібні крильця у бабок зірвало
І с калюжі блищать крижані
Павутиння байдуже гойдалось
На засіянім листям рилі
Сине небо прозоре… до Бога
Тільки звідти хіба ж углядіть
Що накоїла осінь-небога
За одну божевільну тут мить
Як зелені ті хащі зів’яли
Мов покуті сирим батогом
І багряні рубці проступали
Де шуліка рудий бив крилом
по дібровам поліським і лукам
Осінь поспіхом бігла в степи
І немов розгортаючи плугом
Вітер рвав пожовтіли листи. 101015

Додав: май (01.11.2015) | Автор: © віталій
 
Розміщено на сторінці: Вірші про природу, Май

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1395 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
1
1 Asedo1949 • 16:47, 01.11.2015 [Лінк на твір]
Рада вітати Вас на нашому сайті! Прошу приєднуватися до нашого товариства. Як на перший твір, то скажу Вам, що вийшло непогано. Одна із рим трохи підвела(листя). Пару граматичних помилок. Українською пишеться - По дібровах поліських і луках, а також -І з калюжі блищать крижані, до речі, кульбаба цвіте і плодоносить сім'яниками із "срібними крильцями" з квітня по травень, а тут явно йде річ про осінь, та для заохочення я все ж поставлю Вам 55555
avatar
4 май • 15:58, 03.11.2015 [Лінк на твір]
дякую за відповідь. шкода що не можливо коригувати тому є і помилки, і  ляпи. буду вчитись бо тут це перші проби. до речі срібні крильця це крильця бабок тоб-то все що від них залишилось. а цвіли жовтим аж почорніли кульбаби бо така вже в нас аномальна спека в цьму році. ще раз дякую.
avatar
0
2 укран • 19:37, 01.11.2015 [Лінк на твір]
Чудово змальований пейзаж осені
avatar
0
3 LesyaGenyk • 22:16, 01.11.2015 [Лінк на твір]
Удачі! Натхнення! І слухняного пензля-слова! 
(Раджу прислухатись до п. Катерини)
З найщирішими побажаннями... hands
avatar
0
5 ЛІРИК • 23:41, 03.11.2015 [Лінк на твір]
По дібровах поліських і луках 
Йшла непоспіхом осінь сумна. 
І немов, нагортаючи плугом, 
Вітер листя узбіччям десь гнав.
І ледь чутно молилися трави: 
Смутком шерех сухого стебла. 
Почорнілі кульбаби стогнали, 
Мов зненацька скрутила журба. 
Срібні крильця у бабок зірвало, 
І  калюжі, як біль,  крижані. 
Павутиння байдуже гойдалось 
На засіянім листям ріллі. 
Сине небо прозоре… до Бога 
Тільки звідти хіба ж углядіть, 
Що накоїла осінь-небога 
За одну божевільну тут мить. 
Як зелені ті хащі зів’яли, 
Мов покуті сирим батогом. 
І багряні рубці проступали, 
Де шуліка рудий бив крилом. 
По дібровах поліських і луках 
Осінь поспіхом бігла в степи. 
І немов, розгортаючи плугом, 
Рвав  вітрище  пожовклі листи. 

Блищать замінив, бо невідповідність часу. Усюди форми минулого, а тут раз і теперішній. Пунктуацію і граматику трохи підправив. НЕПОГАНО! ОСЬ ТАКИЙ ВАРІАНТ ЗНАЧНО КРАЩЕ. yes
avatar
6 май • 10:08, 04.11.2015 [Лінк на твір]
вірші, як діти: народив, а далі самі бігають і розвиваються, або вмирають. дякую за правки бо потім відкорегувати - не має такої функції


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz