Тривожне

Тривожне

Тривожно...
І серцеві вузько у грудях.
І дихання рветься на клапті колючі.
І тіло, як мотанка дикого вуду, -
Хтось голками гострими штрикає, мучить...

І жили накручує час, мов спагетті,
На зламану кимось дешеву виделку.
І воші немов завелися у светрі -
До крові аж багнеться плечі роздерти...

Шкварчить у горнятку запарена м*ята
На лік, на рятунок, на тишу, на спокій...
Та руки пружинять, а ноги, як вата,
І двері лякають, і голос, і кроки...

Вдихнути б на п*ять, без рахунку до десять.
Та що там до десять, до трьох не добути...
Думки в піруетах напружено креслять
Конвульсії після гіркої отрути...

Несила терпіти, впиратись незмога...
Гаряче питво стравохід обпікає...
Немов павучиха голодна - 
т р и в о г а
У грудях усілася, 
не відпускає...
................................


(25.09.15)