Гарно! Дуже сподобалася ніжна лірика, тільки в рядочку "До Бога мої молитви летять.", можливо то просто описка, бо читається легше - До Бога молитви мої летять.
Гарна тема, емоційно, але над ритмом треба трохи попрацювати. Можливо Вам допоможе перевірка розміру, а ще зверніть увагу на наголоси, наприклад: грУші - грушкИ.
Хоч форму вірша можна критикувати, але я ставлю Вам за Вашу любов до рідного краю, за Ваш патріотизм, якого, днем з огнем, не знайдеш у деяких наших українців, які живуть на своїй землі і прагнуть продати її москалям.
Таке сказати міг "кацап", Бо саме він такому рад, Коли свої вкраїнські діти Не знають де себе подіти, І пишуть всяку єрунду, Зігравши руським на дуду. Дурне питання:- "Чи існує?" Нащо гнівити Бога всує?... Вона завжди була і буде, Лиш тільки нарід не забуде, Як уважав сусіда братом, А стрівся з ворогом і катом...
Я розумію Ваші страждання передані у словах молитви, але запевняю Вас, що Бог є і це я достеменно знаю, та просити Всевишнього неможливого - це по меншій мірі - некоректно, адже Господь дав людині все необхідне, маю на увазі: руки, ноги, голова, і якщо ними не працювати, не думати, то Бог немає чим більше зарадити, бо інших рук у Нього нема...
Так вірш важко читається, хоч розмір витриманий і в цьому головна помилка, бо люди стараються підігнати склади, незважаючи на наголоси, на звучання слова, порушуючи свій же стиль письма, і , як результат - ритм зіпсований, і читати важко. Ось наприклад:"Все живе завмерло, притихло в таїнні," Стиль Вашого письма такий:-/-/-/, але ж ні, половина рядка написана за такою схемою, а половина за іншою, а саме: /-/-/ , бо не можна прочитати слово "прИтихло",(придержуючись схеми), а з його класичним наголосом - притИхло. Коли декілька разів збиваєшся при читанні, то забувається суть вірша і те, що хотів виразити автор, набуває іншого значення. Прошу вибачення за такий розширений коментар, але ми всі тут початківці і всі вчимося один в одного, і якщо Вас влаштовує така точка зору то, будь ласка, приєднуйтесь.
Нарешті з'явився хоч хтось з ким можна подискутувати, а заодно і чогось навчитися. Отже визивати - те саме, що викликати - гласить В.Т.С. і немає тут московщини. Краще, звичайно - зотліти, але для рими краще -зотліть, а ось чим не підходить - упИлося, тут я пас, мабуть, Ви прочитали неуважно. Буду рада бачити Ваші коментарі. Дякую!
Як на мене, то тут гарно спрацьовує народна приказка - "Без Бога - ні до порога", бо первинний - Бог, а природа і ми - Його велике творіння, і всієї барвистості, чи то пак природи, може не стати в одну мить... Гарний вірш, викликає на філософські роздуми, а займенник Ти - я б написала з великої букви.
Не думаю, що буде так, як буде, а так, як Бог дасть, бо в тій торбі ми всі записані у тому зшитку і кожен несе свій хрест, і старається не впасти, а тим більше, не дати дитині плакати...
Кожен в цьому житті має своє призначення. На кожному кілометрі свої запитання, а відповіді бувають через кілометр, а то й через десять, і так все життя... Дуже гарна тема і її висвітлення, і марні переживання людини, що залишиться після, якщо вона направляє всі свої зусилля тільки на все добре.
Дай для нас, Боже, терпіння Винести гори неправди, Щоби нове покоління Жити могло вже заради Миру, добра і єднання Всього прекрасного люду, Маючи переконання, Що слова правди усюди Висіяні не на камінь, А зацвіли у суцвітті По Україні, як в храмі - Ненці найкращій у світі...