Вітер з переривами гойдає гілки дерев, а молоді листочки, неначе підстрибують і вертаються на свої місця. Сонячні промені не можуть надовго затримуватися на листках дерев, бо вітер не дає їм всидіти нерухомо. Та все – таки сонцю, хоч і ненадовго, але вдається доторкнутися до весняних листочків.
Квітень прискорює всій крок і тому, вже відцвіли абрикоси і уквітчалися вишні, а за ними на черзі готуються причепуритися груші. Барвінок блимає на всіх прохожих своїми блакитними очиськами, а тюльпани почервоніли, бо весняні квіти, неначе сором’язливі, і довго не цвітуть. Бджоли ведуть свою розмову над черешнями, незважаючи на людей.
Весна іде, а скоро хода перейде в біг, і перебіжить цей весняний період у літо, а ми й не помітимо, що суниця вже буде приваблювати своїм запахом і кольором. А поки, ще весна пестить нас нежарким повітрям і прикрашеними деревами, то можна трішки помріяти і придумати планів на літо. І хто знає, може вони здійсняться….
Квітень 2014 рік.
Дякую , слова прози є важливими для всіх людей, повчально.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Це зізнання у пристрасті, що торкається глибин душі. Але розуміємо, що відповіді на "і впевнено знати, що хочеш взаємно мене обіймати" поки немає...
virchi: Пронизливий вірш про жахи нічної атаки, що розкриває глибину травми людей, їхню лють на російського фашиста-окупанта-ката та значимість Києва як серця нації, яке ворог намагається вбити.
virchi: Відчувається, що питання не повсякденне - обставини змушують думати про від'їзд. Але серце кричить проти. про тих, хто навіть у найважчі часи не може покинути Батьківщину. Така вірність зем
у Вас 
0
