Солідарна з п.Тетяною, бо також живу на півдні і снігу не бачу, тільки дощі та тумани, а так хочеться чистого, іскристого і пухнастого снігу, що аж терпне щось у середині. Гарні Ваші роздуми.
Враз перед очима виріс кобзар старенький, обшарпаний, як у Шевченка, перебираючи стиха пальцями струни, старечим голосом, веде Вашу думу... аж заслухалася...
Вразила мене Ваша робота своїм теплом і добром якого так зараз бракує багатьом із людей. Воно, мабуть, завжди так було, що одні люди відчували серцем, то іншим було байдуже, але в наш час це особливо відчувається. Десь здалеку побачила і себе у тій дівчинці, бо як, і вона, по сьогоднішній день обожнюю всякі квіти, але тільки як вони ростуть. Спостерігати, як змінюється їх колір, запах, як складаються пелюстки на непогоду чи вечір, а ось букети чи композиції... Ні, я не скажу, що не сприймаю, просто щоразу приходить думка, що тим зрізаним квітам, мабуть, боляче, тим паче коли вони в'януть... завжди думається, а скільки б вони ще могли цвісти і радувати всю округу.
Щира, щедра і водночас пізнавальна щедрівочка. "Розлився щедрик серцем Розбігся по душі" розворушили Ви мої спогади... Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров'я!
Аж в душі защиміло. Ваша ЛГ переживає дуже критичний момент, але так опускати руки не можна тому, що іскорка надії, яка завжди залишається з нами в любу хвилину може розпалити полум'я. З Водохрестям!
Кому ще більше перепадає в цьому житті, як не матусі. Вона і товаришка, і порадниця, і захисниця. Дай, Боже, усім матусям доброго здоров'ячка і міцної любові їхніх діточок, і всіх рідних! Гарний вірш!
Дай, Боже, щоб Ваші побажання всі збулися і перетворення всі відбулися. Все очистити до дна, Скинути ті пута, Адже правда в нас одна І вона - не скута.
Ні! Не личить нам, брати, Вижидать нагоду, Бо ми, дочки і сини, Козацького роду!
Хай над нами ясний стяг України в’ється, А у грудях, без присяг, Гордо серце б’ється!!!
Я розумію, щоби щось таке написати, треба було пережити, але я завіряю Вас, що в цьому вірші мого нема нічого, окрім бурної фантазії, якою Господь не обділив. Дуже дякую!