Цукрове плесо хмар у небесах, А в ньому павутинчасте проміння - Світанно-зодчі, сливе чудеса, Де сонце озолочує склепіння Величного прахраму угорі... І перший зов од сонної пташини Між пахкотливі сиві димарі, Що забрели у тиняві долини, Де ранку жайвір, наче пастораль, Звивається над вербами спросоння... На пальцях-вітті росяна вуаль І росяні краплинки з підвіконня В горнятку чаю - день уже новий Зове у світлу далеч за порогом І, потягнувшись дужими крильми, Рушає серце в путь незнану з Богом... (14.01.13)
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
