Чиста правда звучить у Вашому вірші. Я розумію Вашу алегорію щодо - "Безвірний надбане поклав у могилах", бо таким дійсно " безнадія обірвала крила " Філософський вірш, що заставляє думати.
А чи ми далеко втекли від тих пращурів, якщо донині воюємо? Скільки часу сплило, а люди не змінюються у своїй жадобі до поживи.Щиро вдячна за коментар!
Суд Божий і справді буде справедливим, але то буде колись, а ми зараз маємо жити із тим що маємо, вислуховуючи перекручену історію, але наша віра у справедливість нас врятує.
Дай Боже, щоб все було по ваших словах, але Росія не тільки бризкає слиною, але й брязкає своєю зброєю, влаштувавши великі воєнні вчення на суходолі і на морі, а так як їх головний - непередбачуваний, то можна чекати всього.
Мабуть, я не чітко виразила свою думку, бо про війну,п.Наталю, я згадала так, між іншим, а головна тема вірша закладена у другому катрені. Всі ознаки розпізнати вміємо грози, А не вмієм чи не хочем бачити біди, Що нависла над землею, як дамоклів меч, Все від наших мрій поганих, свар і ворожнеч. Щиро вдячна за коментар!
Тема дійсно серйозна, але ніхто не сприймає її серйозно і недаром я пишу - Все від наших мрій поганих, свар і ворожнеч. Якби люди землі виявили більше толерантності, поваги і любові одні до одних, в тому числі і Росія, то не було б таких важких наслідків, бо все, що ми маємо, ми творимо самі спочатку в думках, а потім на ділі, і як бачимо, справи наші на сьогоднішній день не є успішними. Дякую!
Маєте рацію, п.Ліліє, люди похилого віку дуже страждають від такої істини, бо літо в людини веселе, приємне, солодке, а осінь приносить не тільки дощі, а й хвороби.
Я вважаю, що всі вірші пишу з Божою допомогою, за що Йому щиро вдячна, і віддаю їх людям, а від людей хочу тільки розуміння, що життя дароване Богом треба прожити по Його святих правилах. Щиро вдячна за коментар!