SITE LOGO
Чт, 18.09.2025, 04:02
Меню сайта
Наш опрос
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 552
Главная » Комментарии пользователя [Asedo1949]

Найдено комментариев: 14507
Показано комментариев: 331-340
Страницы: « 1 2 ... 32 33 34 35 36 ... 1450 1451 »

avatar
0
14177 Asedo1949 • 17:44, 22.08.2021 [Лінк на твір]
А  й  справді  у  вишиванці  літо  гарне... Сподобалось!
avatar
0
14176 Asedo1949 • 17:37, 22.08.2021 [Лінк на твір]
Гарно!  Мені  чомусь  здалося,  що  це  пісня...
avatar
0
14175 Asedo1949 • 17:34, 22.08.2021 [Лінк на твір]
Дуже  гарно!
avatar
0
14174 Asedo1949 • 17:32, 22.08.2021 [Лінк на твір]
Гарно! Сподобалось! Не  вірю,  що  Вам  15.
avatar
0
14173 Asedo1949 • 17:26, 22.08.2021 [Лінк на твір]
Оце,  що  Ви  написали  і  називається  " хоч  якийсь  вклад",  а  справжній  вклад повинен  бути  позитивним,  а  у  Вас  один  негатив. Треба  вивчати  закони  Всесвіту. З  повагою.
avatar
0
14172 Asedo1949 • 16:54, 22.08.2021 [Лінк на твір]
Ой  скоро,  скоро  ті  роки  летять,  здається,  що  людина  і  не  жила,  а  вже  старість  наступає  на  п*яти.  З  повагою.
avatar
0
14171 Asedo1949 • 14:22, 19.08.2021 [Лінк на твір]
Дуже  цікавий  матеріал,  але  я  підтримую п.Василя,  що  текст  треба  переформатувати,  бо  читати  дуже  важко  навіть  тоді  коли  текст  цікавий. Візьміть  приклад  з  книжки. Там  є  поля, є  абзаци,  щоб  очі  мали  можливість  трохи  віддихати.
avatar
0
14170 Asedo1949 • 13:50, 19.08.2021 [Лінк на твір]
Краю  мій  безмежний,
Краю  мій  багатий,
Ти  ж  бо  незалежний,
Чом  зло  в  кожній  хаті?

Чом  нема  любові
Між  чужим  і  рідним?
Слова  безтолкові -
Стали  необхідним.

Чом  летить  до  Неба
Не  дяка - жалоба?
Чи  така  потреба,
Щоб  набити  лоба

і  не  кмітувати
Про  сестру  та  брата,
Не  дискутувати
Чия  краща  хата?

Гроші,  тільки  гроші,
Зранку  і  до  ночі...
Так,  мої  хороші,
Мамона  регоче.

За  тридцять  років  Незалежності  багато  чого  змінилося.  Я  не  знаю  статистики,  щоби  порівняти  всі  за  і  проти,  та  й  не  дуже   їй  вірю,  бо  сухі  цифри  зібрані  за  пів  року  не  можуть  відобразити  людські  потреби  вчора,  сьогодні  чи  завтра. Потік  людських  потреб,  як  жива  субстанція,  постійно  рухається  і  змінюється  в  ту  чи  іншу  сторону. Рахувати  здобутки  по  затверджених   актах  і  законах  теж  не  вихід,  бо  вони  в  нас  не  завжди  працюють,  а  якщо  і  працюють  то  чомусь  не  так,  як  потрібно. Я  розкажу  свої  спостереження  на  рівні  споживача. Тридцять  років  тому  я  з  родиною  переїхала  жити  на  Одещину  до  тітки  свого  чоловіка. Як  воно  часто  буває,  з  тіткою  ми  не  зжилися  і  прийшлось  шукати  квартиру  в  іншому  місці, біля  церкви. Треба  сказати,  що  дорога,  яка  вела  туди,  була  воєнно- польова,  а  квартиру  ми  знайшли  у  провулку  з  якого  ще  треба  було  вийти  на  цю  дорогу, особливо  в  осінні  дні. Цією  дорогою  ми  кожен  день  добирались  до  роботи,  а  працювали  ми  в  м. Одеса,  діти -  в  школу,  що  складалася  із  двох  будинків  розвалюх. Магазин  був  один  на  наш  кут   і  там  вічно  пахло  ржавою  тюлькою. Село  було  не  бідне,  але  й  багатим  його  не  назвеш. Будинки  були  низькі,  здебільшого  старі,  хоч  люди  займалися  теплицями  і  мали  непогані  заробітки,  правда  були  й  такі,  що  не  мали  в  що  вдягнутися. П*яниць  було  море,  адже  тоді  все  робилося  за  півлітру.  Ніби  й  умови  для  проживання  неможливі,  але  ми  жили  і  надіялися  на  краще,  особливо  перед  виборами,  які  нам  обіцяли  прекрасну  долю. Двадцять  років  ми  місили  цю  глину,  аж  поки  не  прийшов   нормальний  голова  сільради,  і  от  тоді  почалося  покращання. Правда  зміни  відбулися  не  за  один  рік,  але  щороку  було  зроблено  щось,  що  гріло  наші  душі.  І  ось  тепер  ми  при  шикарних  дорогах, навіть  у  провулках, сіткою  продовольчих  магазинів,  куди  входять  і  господарські  товари,  з  великою  двоповерховою  школою,  шкільним  стадіоном,  дитячими  площадками.До  нас  ходить  маршрутка  і  не  одна,  працює  і  таксі. Село  відродилося. Люди  будують  добротні,  нові  будинки. П*яниць  і  неробів, які  групами  ходили  по  селу  ставало  дедалі  менше  і  менше,  а  зараз   я  їх  взагалі  не  бачу. Це  приклад  того,  що  може  зробити  людини - господар  на  своєму  місці,  лідер  який  веде  народ  у  краще  майбутнє,  та  людина - не Бог  і  змінити  людські  серця  і  голови  не  може,  тому  трапляються  різного  роду  непорозуміння,  а  все  через  брак  любові  до  ближнього, через  заздрість  і злість,  і  тільки  гроші  не  втрачають  своєї  актуальності,  яких  не  вистачало  ні  колись,  ні  тепер.
avatar
0
14169 Asedo1949 • 15:52, 17.08.2021 [Лінк на твір]
Факт заключається в тому, що Ви та особа, яка не хоче взяти на себе відповідальності, адже по Ваших словах
"...але коли явно поламали твої плани,твої почуття і відчуття - БО ТАК БУДЕ КРАЩЕ,
а вийшло геть НА ГІРШЕ, то сумуєш за власними помилками..."
Напрошується питання, а Ви де були у той час в летаргічному сні чи що??? Мабуть вагалися, але все ж дали свою згоду.
avatar
0
14168 Asedo1949 • 20:32, 16.08.2021 [Лінк на твір]
"Робити варто тільки власні помилки",  а  Ви  б  попробували  їх  не  зробити.  Відколи  світ - світом  майже   всі  помиляються(візьмемо  в  коханні), і  хай  до  вас  було  зроблено  100  помилок  ви  зробите  ту  ж  саму  101,  і  вже  потім  приходить  розуміння,  каяття,  і  розплата  за  свої  ж  помилки.  То  ж  варто  чи  не  варто  ми  всі   власноручно   свої  помилки  і  робимо. Навіть  коли  нам  щось  радять  рідні,  ми  завжди  маємо  право  вибору.
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Copyright MyCorp © 2025 Хостинг від uCoz