ЖУРАВЛІ
Жовтіє листя, сіре небо,
Летять у вирій журавлі,
І відчувається жалоба-
Зникають теплі, ясні дні.
І чути “кру”, болить сердЕчко,
Прощальний крик своїй землі,
Чи вЕрнуться в своє гніздечко,
Чи згинуть десь на чужині?
Далека стелиться дорога,
В думках тепло, і божий рай,
Не покидає все ж тривога,
Зникає рідний, любий край.
Немає кращого на світі,
Ніж та хатина край села,
На ній гніздечно, зручно звите,
І вся родина журавля.
Чого ж ти сонечко не грієш,
Чи літечко, а чи зима,
Чому так коротко лелієш,
Хвилинка- й вже тебе нема!
Додав: Таля (07.10.2018)
| Автор: © Наталія Буняк
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1403 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
klavysjka : Дуже хочеться надіятись і вірити в те, що після кожної ночі зустрінемо ранок
klavysjka : Дякую! І цей твір став прекрасною піснею, яка встигла полюбитись людям
klavysjka : Насправді так воно і є. Насправді у кожного своє.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА