Вчителька на пенсію пішла.
Дожила до неї, бідолашка.
Ніби псом понівечена пташка:
Всю себе роботі віддала.
На світанку власного життя
Так багато прагнула зробити:
Дітлахів чужих, як рідних, вчити,
Довести усіх їх до пуття.
Пролетіли в клопотах роки.
Багатьом допомогти зуміла,
Всіх знаннями щедро наділила.
Дякували діти і батьки.
Оповили сутінки життя.
Вже пора напевне відпочити.
Тільки, от, на пенсію прожити
Важко.Неприємне відчуття.
У суспільстві змінено мораль.
Совість, честь і гідність не в пошані.
У фаворі гроші, а путани-
Олігархи б"ються за Грааль.
Вчительці сердешній невдогад,
Що не так вона колись вчинила
І чого дітей не научила,
Що життя ніяк не йде на лад.
Все ж тепер одна розрада є.
В снах вона - розумниця, красуня.
Дзвоника далекого відлуння
Спокою чомусь їй не дає.
Прим. Грааль - тут: недосяжна мета
Дякую за розуміння і підтримку, пані Катерино. Сумно, але це - наше життя. Виживаємо, як уміємо, а змінити ми, старі, нічого не можемо. А молодь нас лише передвиборчою гречкою попрікає.
Дуже щемний вірш, пані Таміла! Страшенно сумно читати таке! Але те - ПРАВДА, написана майстерною рукою. Що НЕ ТАК було зроблено поколінням, котре зараз вимушено ВИЖИВАТИ на жалюгідні копійки пенсій? Дуже багато, пані Таміла, було зроблено Вашим поколінням НЕ ТАК! Я вступив в Народний Рух України у травні 1990-го року і сходу почав займатися агітацією серед населення за вільну від Москви Україну. І сходу я збагнув, що найзапекліший опір мені чинять саме вчителі. Взагалі, літні люди були здебільшого ворогами рухівців. Разом із партноменклатурою та агентурою КДБ вони співали кремлівських пісень про "дружбу народів". Ось Вам і відповідь - чому тепер так скрутно в Україні? Наша Ненька втратила чверть століття, масово очікуючи танки москалів на вулицях Києва та Львова! Не хотіли волі, але хотіли "братнього" стусана від Москви! Тому і обирали на усі посади не ПАТРІОТІВ, а ГНИД! Подумати тільки - Україною і по сьогодні правлять ті, для кого ця країна - БІЗНЕСПРОЕКТ! Мало того, зараз є великі можливості для реваншу вже відвертих антиукраїнських сил! Люди ладні йти за злодійкуватою професійною брехухою Тимошенко(Капітельман)! Ото і все, пані Таміла! Там, де перемагали патріоти, а не яничари, життя вже йде добре. Гляньте на Прибалтику та Польщу. Так, не рай, але ж і не те страхіття, котре робиться в Україні та інших республіках колишнього СРСР, де до влади в 1992-му прийшли перефарбовані комуняки та відвертий криміналітет! Хто в тім винний, що так сталося? Та самі ж громадяни отих республік! Ясна річ, що гаретним пенсіонерам від таких слів не легше, але КОЖЕН НАРОД МАЄ САМЕ ТУ ВЛАДУ, НА КОТРУ ЗАСЛУГОВУЄ! А яка влада, то отаке і життя в народу!
Правдиво передано стан життя у пенсійному віку. На жаль, це не тількі в Україні. Наприклад, у такій багатій країні, як Америка, і тут на пенсії не прожежеш. Державна пенсія не вистачає для прожиття. Ті що довго працювали для приватнохо підприємця, або при владі ті забезпечені додатковою пенсією. Так має бути і в України.
Дякую, пані Наталю. Маю сестру, вчительку з громадянством США. Ситуація подібна. Лише країна, в якій вона прожила все життя, багатша і не така корумпована. Як каже прислів"я "Добре там, де нас немає".
Тепер, вже вчителі не ті.... Вибачте, але для мене школа і вчителі залишили сумні спогади... Я їх ніколи не возвеличую, бо вони на роботі, і отримують зарплату...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")