Іде тихо дощ,- і тротуари ,
він заливає прозорим желе,
Боюся ставати на витвір природи,
Неначе казковість торкнулась людей.
Боюсь говорити незвичні ті фрази,
Які не підходять у штампи ідей,
Помовчу, десь збоку, і вже без образи,
Пройдусь серед безліч пустинних очей…
Липень 2018 рік
| 
у Вас 
0
