Попробувала намалювати в уяві ту страшну грозу, і аж мороз по шкірі... Написано сильно. Бентежить тільки слово "топори" в українській мові є топорики, топірці, а топор-сокира, а ще не знаю, що таке "млекота", і все ж вірш заслуговує
Пане, Іване, якщо три катрени я розумію і образи, і тему, то в четвертому, ніяк не можу розібратися. Не правильний наголос у слові КІГТЯМИ. У вас кігтЯми, а правильно кІгтями, і слово " залишив", якщо він один то залишив, але йдеться, що вони, то залишили, у вашому випадку краще, якщо написати лишили.
А, нічого не преба поправляти,п.Миколо, бо в українських словниках є таке слово - роза, і означає те ж саме, що і троянда. Щоб поправити наголос справедливо зазначений,п.Украном, то пропоную написати так: І часу вже не вернеш! Загалом дуже сподобалось
Багато образів і емоцій. Знаєте ваш твір більше похожий на римовану прозу ніж на вірш, але чується неординарна особистість. Придивляйтесь, прслухайтесь і творіть. Успіху!
Справді трішки вийшло, але треба шукати "хто шукає, той завжди знаходить". Римуйте слова, речення, і зверніться по допомогу до Бога. Я впевнена Муза прийде обов'язково.
Мені сподобався вірш. Гарно розкрита тема, легко читається, і це дуже радує. Тепер, ще трохи підтягните пунктуацію (крапки, коми, і різні знаки), Наприклад закінчення вашого вірша звучить, як запитання, тому треба поставити (?) За ваш завзятий труд ставлю
Гарно сказано,п.Іване, але не треба чекати друга, щоб все розтолкував, бо все життя ми чекаємо, що ось приїде барин, і усіх розсудить. Треба закатувати рукави і самим виганяти "Того",що сидить у душі, і направляє наше життя по неправильних стезях.