Дякую,п.Укране!Не знаю, як вам і пояснити, бо не вважаю себе спеціалістом, але як сама розумію, так і скажу.Ви правильно поставили наголоси, як бачите після наголошеного складу йдуть два ненаголошені, то ж виходить (...простЕ слово мАти) А ще можна розбити на так званий критичний пентаметр де така схема. -Е-/-Е-/ тоді буде так: Та нЕ за/бувАйте/простЕ сло/во мАти. Зрештою при читанні цей рядок не визиває незручності, а це мені здається для вірша головне.
Дякую,п.Наталю! Всі образи приходять із життя. Цей вірш я присвятила своїй, царство небесне, кумі, шо померла в п'ятдесят років, залишивши троє синів. Двоє із них вже були жонаті, а третій мав йти в армію.
Як ви філософськи підійшли до виміру часу, і який правильний зробили висновок, адже у Всесвіті, де ми всі разом живемо часу, як такого немає, це ми люди придумали його собі для зручності нашого буття.
Я не маю наміру з вами сперечатися. Я висловила свою думку, а якщо у ваших словниках є такі слова, а в моїх немає, то значить ми користуємося різними словниками. Наголоси де я перевіряю "Словники України" on-line стоять так: рАненеї, чАті, томУ. Ну, а якщо вони авторські, то друга річ, і їх виділяють. Прошу вибачення, якщо чим образила.
Сказати, що гарно, це нічого не сказами. Мені дуже сподобався твір, який може заволодіти серцем читача, визвати страшні спогати того часу, і так легко читатися. Браво!!! Одруківка у четвартому рядочку(або)
Я цілком з вами погоджуюся,п.Наталю. Нам багато чого бракує, але найбільше Людини, і всеобіймаючої Божої любові. Рада була знову побувати на сторінках ваших роздумів.
Твір на стільки образний, що коли занурюєшся, при читанні то губишся в них, і їх магічна дія вливає на підсвідомість, примушуючи тебе переживати написане. Непокоять трошки наголоси на словах (раненої, чаті, тому), і невтолену- невтамовану.
Із словом вІрша я погоджуюся,і навіть виправила, а щодо ходять-ні.Вірш написаний дактілем, то ж один склад наголошений два ненаголошені, якраз ходять- ненаголошені.Дякую!
В редакції, п. Андрія, вірш звучить набагати краще. Дещо можна ще підправити. У стрічці "Воздай потворам за їх діла," - зайве Їх, а рядок "Роки ламала в зрад і зблуд," можна написати так: Роки ламала зрад й облуд.Ну і останній катрен бачу так:
Згорять на сонці ці невдахи, Здавна інтриг дільці й потвор, Їх запал зміниться на жахи, Таким їх буде форс- мажор.
Дуже цікаве подання вірша. Розбурхане грозове небо " і подалося" і ось тут мені ніби не вистарчає якогось слова, щоб була повна картинка, наприклад: Краплями Брудними.... а щодо слова "Стоном" - я також запримітила, і пішла шукати по словниках. У В.Т.С. я знайшла слово стон, але воно означає міру ваги, а протяжний, жалібний звук - стогін. А загалом вірш мені сподобався.