Вт, 17.06.2025, 09:45
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3433]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Щастя - ...
 

ЯК БРАКУЄ...

Як бракує сонця серед ночі,
Прохолоди вітру в полі жита,
Тих очей, що глянуть щиро в очі,
Що без слів нам істини пророчать
Й душу спраглу вірою наситять.
Як бракує в людях розуміння,
Правди слів, що рве правічний морок,
Як бракує в кожнім з нас Людини,
Що не зрадить ближнього до згину,
Із котрою янголи говорять.
Як бракує простору для злетів,
А у грудях  - волі, мов повітря...
Хай же кануть всі жалі у лету,
Хай воскресне слово у поета,
Хай любов всі сльози серця витре!


Додав: Валькірія (15.05.2012) | Автор: © Крісман Наталія
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам, Щастя - ...

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2158 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 20
avatar
1 укран • 21:21, 15.05.2012 [Лінк на твір]
yes yes yes
Треба вміти все це шукати... навіть там, де на перший погляд цим і не пахне...
А вірш зворушливий.
Спасибі за працю
avatar
Та це зовсім не праця для мене, просто записала думки, що в цю мить пульсували у скронях... Дякую на доброму слові!
avatar
3 укран • 21:42, 15.05.2012 [Лінк на твір]
Будь ласка...
А давайте ставитесь до оточуючих так, як хочемо щоб вони до нас ставились, давайте бачити у тьмі промінь сонці, у потворі - Людину, у прохолоді - тепло, у тісноті - простір, у кожному слові - намагання зрозуміти. І головне - живімо любовю до оточуючих, нехай ця любов вирує у кожному написаному нами слові, через повагу, через підтримку, через пробачення і каяття...
Будьмо!
avatar
Будьмо!
avatar
5 укран • 22:15, 15.05.2012 [Лінк на твір]
Ну чому на серці знову важко?
Ну чому натягують знов маски?
Знов тривожна ніжна синя пташка-
Вчора дарувала квіти рясно
А сьогодні бурянів підносить вязку...
avatar
Часом і бур"яни бувають дуже цілющим ліком... не все те золото, що блищить...
avatar
7 укран • 22:24, 15.05.2012 [Лінк на твір]
Що ж, нехай буде так...
Нехай лягає голкою бурян
Нехай муштрує тіло, дух і серце
Сьогодні біль від незгоїмих ран-
Вже завтра лЕгким подихом зірветься...
Ееехх...
avatar
8 lirik1205 • 22:46, 15.05.2012 [Лінк на твір]
Від нас залежить багато чого, але буває так, що коли розуміємо, буває уже пізно, щоб щось змінювати. А вірш
hands
avatar
9 Roksa • 23:31, 15.05.2012 [Лінк на твір]
Світлі думки Твої, Наталю! Гарно пишеш!!! 55555
avatar
Світлі думки пишуться у мене тоді, коли навколо приступає пітьма...
avatar
Приєднуюсь,дуже гарно написано! 55555
avatar
Дякую, Галинко!
avatar
11 Akademik787 • 10:31, 16.05.2012 [Лінк на твір]
гарні рядки, нічого казати
avatar
Мабуть, просто наболілі... Дякую, Андрію!
avatar
12 LedyDelfin • 11:15, 16.05.2012 [Лінк на твір]
Як бракує...
Тих очей, що глянуть щиро в очі,
Що без слів нам істини пророчать
Й душу спраглу вірою наситять. -- up up up

яка правда -- проста і неминуча... чого ми такі самотні? навіть у натовпі... неуклінна драма особистості...
avatar
А, може, й не драма, а неминучість...
avatar
13 Asedo1949 • 16:09, 16.05.2012 [Лінк на твір]
Я цілком з вами погоджуюся,п.Наталю. Нам багато чого бракує, але найбільше Людини, і всеобіймаючої Божої любові. Рада була знову побувати на сторінках ваших роздумів. 55555
avatar
Дякую, пані Катерино, за розуміння!
avatar
нехай!)))) 5!
avatar
Дякую, Наталочко!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz