В редакції, п. Андрія, вірш звучить набагати краще. Дещо можна ще підправити. У стрічці "Воздай потворам за їх діла," - зайве Їх, а рядок "Роки ламала в зрад і зблуд," можна написати так: Роки ламала зрад й облуд.Ну і останній катрен бачу так:
Згорять на сонці ці невдахи, Здавна інтриг дільці й потвор, Їх запал зміниться на жахи, Таким їх буде форс- мажор.
Дуже цікаве подання вірша. Розбурхане грозове небо " і подалося" і ось тут мені ніби не вистарчає якогось слова, щоб була повна картинка, наприклад: Краплями Брудними.... а щодо слова "Стоном" - я також запримітила, і пішла шукати по словниках. У В.Т.С. я знайшла слово стон, але воно означає міру ваги, а протяжний, жалібний звук - стогін. А загалом вірш мені сподобався.
Я прекрасно розумію два катрена - перший і останній, а ось в серединці я щось заплуталась.По перше, що означає "сума"? Якщо це гроші, то тут вони ні до чого, а якщо сум, то можна написати так: Печаль, і сум, і серця біль. "Не підіймая"- пахне русизмом. Можна написати: Не підійнявши - хоч логіки в цьому місці не бачу. Розкриття теми вірша є такою ж важливою, як і його правильна форма. Пані, Тетяно, не ображайтесь за критику, але ж без неї не буде прогресу. Успіху!
Дуже гарний, ніжний і теплий вірш. "Хай палахкотять липневим квітом У рядочки вплетені слова – Шал кохання, наче подих літа – Кругом йде від нього голова. прекрасно сказано!
Гарний філософський вірш на актуальну тему, та є деякі шороховатості. Наприклад: "Й своє незбагнене прохання." хочеться написати так: І незбагненне є прохання. - і ще через наголос. "Глухі , й нажаль , не чуєм ми." зайвим є Й, і потім слово "днину" вжито три рази, що ріже слух, а загалом мені дуже сподобався вірш, то ж доопрацюйте, щоб можна було оцінити.
Гарний вірш. Мені сподобався, а щодо останнього катрена, то схиляюся до підказки Миколи старшого, тому, щоб не змінювати стилю, а ще із-за слова "колесі", бо класичний наголос кОлесі.